Анкер

Анкер — це кріпильний пристрій (захоплення), призначений для утримання конструкції чи елемента за рахунок жорсткої фіксації в несній основі: ґрунті, бетоні, цегляній кладці, камені. На відміну від звичайного дюбеля анкер передає значні навантаження й працює там, де потрібне надійне закріплення важких або відповідальних елементів.

Як працює анкер

Принцип дії анкера ґрунтується на створенні надійного зчеплення з матеріалом основи. Закріплення досягається трьома способами: за рахунок розпору (анкер розклинюється всередині отвору), за рахунок тертя та за рахунок хімічного склеювання. Під час затягування гайки або вкручування гвинта робоча частина анкера розширюється чи притискається до стінок отвору, і навантаження від закріплюваного елемента передається на масив основи. Що щільніша й міцніша основа, то вища несна здатність вузла.

Види анкерів

У будівництві застосовують безліч типів анкерів під різні завдання та основи:

  • клинові — для щільного бетону, розклинюються під час затягування;
  • забивні — гільза з внутрішньою різьбою, розпирається під час забивання;
  • розпірні втулкові — універсальні, для бетону та повнотілої цегли;
  • хімічні (ін'єкційні) — фіксуються полімерним або епоксидним складом, підходять для порожнистих та слабких основ;
  • рамні — для монтажу дверних та віконних рам;
  • анкерні болти з гаком чи кільцем — для підвішування обладнання та оснащення.

Застосування в будівництві

Анкери використовують для кріплення несних конструкцій до фундаменту, монтажу металоконструкцій, балконних огорож, сходів, навісних фасадів та вентильованих систем. За їх допомогою фіксують важке інженерне обладнання, котли, кондиціонери, підвісні сі, консолі та кронштейни. У ремонті квартир анкери застосовують там, де звичайний дюбель не витримає навантаження — наприклад, під час навішування масивних меблів, бойлерів, карнизів на бетонні стіни.

Особливості та поради щодо вибору

Головне правило — анкер добирають під конкретний матеріал основи. Для порожнистої цегли чи газобетону розпірні анкери малоефективні, тут надійніший хімічний анкер. Важливо точно дотримуватися діаметра й глибини свердління: отвір реьно очищають від пилу, інакше зчеплення різко падає. Не перевищуйте паспортне навантаження й залишайте відстань від краю основи, щоб матеріал не розколовся. Працюючи з відповідальними вузлами, варто орієнтуватися на несну здатність, зазначену виробником, і закладати запас міцності.