Бітум — це природна або штучно отримувана складна органічна речовина, яку використовують переважно для гідроізоляційних і покрівельних робіт. Являє собою в'язку темну масу, що при нагріванні стає плинною, а при охолодженні твердне, утворюючи щільне водонепроникне покриття.
Що таке бітум і звідки він береться
Бітум належить до групи органічних в'яжучих і складається з вуглеводнів та їх похідних. Природний бітум утворюється в місцях залягання нафти при її природному окисненні та випаровуванні легких фракцій. Штучний (нафтовий) бітум отримують при переробці нафти — як залишок перегонки та в результаті окиснення нафтових залишків. Саме штучний бітум становить основу більшості будівельних матеріалів. Його ключова властивість — здатність міцно прилипати до поверхонь і повністю відштовхувати воду.
Властивості та характеристики
Бітум цінують за поєднання корисних якостей:
- водонепроникність і стійкість до вологи;
- хороша адгезія (зчеплення) з бетоном, металом, деревом;
- еластичність, що дає змогу витримувати невеликі деформації основи;
- стійкість до низки кислот і лугів;
- відносно невисока вартість і простота застосування.
Головні недоліки — чутливість до температури (крихкість на морозі та розм'якшення у спеку) і старіння під дією ультрафіолету, тому в сучасні матеріали додають полімерні модифікатори.
Застосування у будівництві
Бітум — основа гідроізоляції фундаментів, підвалів, покрівель, мостів та інших конструкцій. На його базі виробляють рулонні матеріали (руберойд, наплавлювані мембрани), бітумні мастики, праймери, герметики та гнучку черепицю. Бітумну мастику застосовують для обмазувальної гідроізоляції та приклеювання рулонних покриттів. У дорожньому будівництві бітум слугує в'яжучим для асфальтобетону, зв'язуючи мінеральні заповнювачі у міцне дорожнє полотно.
Особливості та поради
Під час роботи з гарячим бітумом важливо суворо дотримуватися техніки безпеки: матеріал нагрівають до робочої температури, не допускаючи перегріву та займання, використовують захисний одяг і рукавиці. Основу перед нанесенням очищають, просушують і ґрунтують праймером для кращого зчеплення. Холодні бітумні мастики зручніші у побуті, оскільки не потребують розігріву. Для підвищення довговічності та морозостійкості перевагу віддають бітумно-полімерним складам — вони довше зберігають еластичність і краще переносять перепади температур.