Бут, або бутовий камінь, — великі шматки гірської породи неправильної форми, які отримують з вапняків, пісковиків і гранітів. Це один із найдавніших будівельних матеріалів, що й сьогодні широко застосовується при зведенні фундаментів, підпірних стін, а також для оздоблення парканів, фасадів і декоративних елементів.
Що таке бутовий камінь
Бут видобувають вибуховим або механічним способом, після чого розколюють на фрагменти розміром, як правило, від 150 до 500 мм. Камінь не має правильної геометрії, тому його укладання потребує добору фрагментів і реьного перев'язування швів. Попри це, бут цінують за високу міцність, довговічність і природну декоративність.
Види буту
Бутовий камінь класифікують за формою та походженням:
- рваний (посистий) — шматки з відносно рівними площинами, зручні для кладки;
- валунний — обкатані валуни природної форми;
- плитняковий — плоскі плитки, які отримують зі шаруватих порід.
За вихідною породою розрізняють вапняковий, пісковиковий і гранітний бут. Гранітний — найміцніший і морозостійкий, вапняковий — м'якший і зручніший в обробці.
Властивості та застосування
Головні переваги бутового каменю — несуча здатність, водостійкість і стійкість до навантажень. Завдяки цьому бут використовують:
- у стрічкових і бутових фундаментах;
- при будівництві підпірних і цокольних стін;
- для облицювання фасадів, цоколів і огорож;
- у ландшафтному дизайні — рокарії, габіони, доріжки.
Рекомендації щодо роботи з бутом
Перед кладкою камінь очищають від бруду й пилу — це забезпечує надійне зчеплення з розчином. Великі фрагменти розколюють, добираючи за розміром, і вкладають з обов'язковим перев'язуванням швів. Для міцної конструкції застосовують цементно-піщаний розчин і реьно заповнюють порожнечі дрібним каменем (розщебінкою). Грамотно виконана бутова кладка служить десятиліттями, зберігаючи міцність і природну виразність фактури.