Глибина закладання фундаментів

Глибина закладання фундаментів

Існує низка умов, від яких залежить глибина закладання фундаменту. До таких умов належать:

  • вид будівлі та її конструктивні особливості (наявність підвалів, кількість поверхів тощо);
  • величини й характер навантажень, що діють на фундамент;
  • глибина закладання фундаментів суміжних будівель;
  • геологічні та гідрогеологічні умови майданчика;
  • можливість здимання ґрунту під час промерзання та осідання під час відтавання.

Ґрунт, що є основою для фундаменту будинку, повинен мати достатню міцність і нестисливість. Під внутрішні стіни опалюваних приміщень глибину промерзання можна до уваги не брати, за умови, що з моменту початку будівництва й до заселення будівлі ґрунт промерзати не буде (тобто якщо будівництво здійснюється за один теплий сезон або будуть вжиті заходи проти промерзання ґрунту). Заглиблення фундаменту нижче глибини сезонного промерзання ще не є гарантією від впливу морозного здимання ґрунту, особливо для легких будівель. Воно лише виключає тиск мерзлого ґрунту на підошву фундаменту, зберігаючи дію сил морозного здимання на бічні поверхні. Зменшити цей вплив можна кількома способами:

  • зменшенням бічної поверхні фундаментів;
  • створенням на бічній поверхні ковзного шару за допомогою матеріалу з низьким коефіцієнтом тертя;
  • захистом ґрунту біля фундаменту від промерзання за допомогою «екранів», що поєднуються із захистом від перезволоження (дренаж, зливова каналізація);
  • наданням фундаменту трапецієподібної форми (звуження догори);
  • засипанням пазух фундаменту нездимливим ґрунтом.

Особливо важливу роль у захисті ґрунту біля фундаменту від промерзання та перезволоження відіграє вимощення. Вимощення являє собою майданчики, виконані з ухилом 30–40°. Ширина вимощення залежить від конструктивних особливостей будинку (ширини звису даху), виду ґрунту й зазвичай лежить у межах 60–70 см, а на просадних ґрунтах сягає одного метра. Для відведення атмосферної води в нижній частині вимощення часто споруджують спеціальну канавку з ухилом у бік природного водостоку. Як такий водостік може слугувати вінілова труба, розпиляна вздовж. Крім своєї основної функції такий лоток слугуватиме своєрідним бордюром.

Для влаштування вимощення використовують найрізноманітніші матеріали: бетон, асфальт, бетонні плити, бруківку. Найефективніші бетонні вимощення, які менше піддаються руйнуванню під впливом природних умов. Непогано себе зарекомендувало вимощення з асфальтобетону. Воно добре затримує вологу, відводячи її за межі майданчика.

Починають спорудження вимощення зі зняття рослинного шару на глибину не менше 15 см і видалення залишків коренів. Якщо цього не зробити, то трава може зруйнувати покриття. Уздовж зовнішнього краю вимощення встановлюють бордюр, а решту заглиблення (між бордюрним каменем і стіною будинку) засипають шаром щебеню та трамбують його. Після цього роблять верхнє покриття завтовшки не менше 5 см залежно від обраного матеріалу. Особливо слід зупинитися на влаштуванні вимощення з монолітного бетону. Перед укладанням бетону слід укласти арматуру. Без цього монолітне вимощення зруйнується від тріщин, що утворюються під дією природних умов (зміна лінійних розмірів за коливань температури).