Цегляні фундаменти
Цегляні фундаменти зводять лише в сухих ґрунтах. Причому цегла для цього підходить далеко не кожна. З огляду на те, що під впливом ґрунтової вологи цегла може руйнуватися, її підбору слід приділити максимум уваги. Найкраще для фундаментів підходить повнотіла червона перепалена глиняна цегла, яка під впливом ґрунтової вологи не руйнується. Але навіть така цегляна кладка потребує надійної ізоляції від ґрунтової вологи, про що ми розповімо у відповідному розділі цієї книги. Цілком непридатна для підземної кладки біла силікатна та порожниста (дірчаста чи щілинна) цегла, які можуть зруйнуватися з усіма негативними наслідками, що з цього випливають. Неприпустиме зведення цегляних фундаментів у мокрих ґрунтах з агресивними водами.
Цегляний фундамент установлюють на дно траншеї, посилене втрамбованим щебенем. Несуча здатність фундаменту значно збільшиться, якщо його основою слугуватиме попередньо виконана бетонна підготовка. Якщо основу фундаменту потрібно розширити, то таке розширення зазвичай виконують монолітним бетоном з армуванням металевими стрижнями чи дротом. Цегляна кладка відрізняється від бутової правильністю укладених рядів (ця особливість притаманна й для природного пиляного каміння, що має суворо стандартні розміри та прямокутну форму). Під час зведення фундаментів на глинистих ґрунтах під них роблять підсипку з нездимливих матеріалів, якими може слугувати піщано-гравійна суміш, укладена з пошаровим трамбуванням.
Цегляну кладку фундаментів ведуть за прийнятими правилами цегляної кладки з перев'язкою швів мінімальної товщини. Шви кладки, що утворюються між цеглинами, повністю заповнюють розчином. Шви кладки цокольної (надземної) частини фундаменту, призначеної для подальшого облицювання чи штукатурення, розчином не заповнюють. Така кладка називається впустошовку. Зовнішні шви кладки, яка є облицювальною, повністю заповнюють розчином і розшивають.