Типи фундаментів. Стрічкові фундаменти
Стрічкові фундаменти в індивідуальному будинкобудуванні застосовують найчастіше. Ширина таких фундаментів залежить від величини навантаження, що передається на основу, та від несучої здатності ґрунту.
Маючи добру несучу здатність, стрічкові фундаменти витримують великі навантаження, що є важливим чинником під час будівництва цегляних будівель. Особливо часто в котеджному будівництві застосовуються малозаглиблені стрічкові фундаменти.
Стрічкові фундаменти споруджують зі збірних залізобетонних блоків, бутового каменю та монолітного бетону.
Збірні стрічкові фундаменти доцільно зводити для будівель безпідвальної конструкції, оскільки велика кількість швів між окремими блоками потребує доброї гідроізоляції, а це тягне за собою додаткові фізичні зусилля та матеріальні витрати. Монолітні фундаменти більш трудомісткі у зведенні, але їхня конструкція дозволяє створити надійну гідроізоляцію, що дуже важливо для підтримання нормальних умов у підвальних приміщеннях. Монолітні фундаменти в індивідуальному будівництві економічніші за збірні. Вони практично в 1,5 раза дешевші, а відсутність великої кількості швів між окремими блоками позбавляє від необхідності їх закладання, що позначається на трудомісткості робіт і вартості нульового циклу будинку. Крім того, монолітні фундаменти стійкіші за морозного здимання ґрунту, за просідань слабких ґрунтів, що позначається на довговічності всього каркаса будівлі. Особливо яскраво виражені переваги монолітних фундаментів у будівлях із підвалом, побудованих на ґрунтах із підвищеною вологістю. У таких ґрунтах гідроізоляція підземних конструкцій може стати нездоланною проблемою чи різко вплинути на собівартість будівництва. Водонепроникність монолітного бетону практично дорівнює нулю, особливо якщо він виготовлений зі спеціальними гідрофобними добавками, що є у великій кількості на сучасному будівельному ринку. Собівартість такого бетону підвищується незначно й набагато нижча за собівартість обклеювальної гідроізоляції за вищої надійності.