ГКЛО, ГВЛО, ГКЛВО, ГВЛВО
Приміщення загального користування (коридори, холи, вестибюлі, фойє, сходові клітки, ліфтові шахти й холи, канали, шахти та ніші для прокладання комунікацій, тамбур-шлюзи). Облицювання стін протипожежних перешкод і різноманітні конструкції, вхідні тамбури.
Вибір типу обшивки визначається конкретним проєктом і залежить від величини відстані обшивки від стіни, її габаритів та навантажень.
Перший тип – безкаркасне облицювання стін.
Варіант А. Якщо нерівності стін не перевищують 4 мм, гіпсокартонні плити приклеюються безпосередньо до стін за допомогою гіпсового клею. На основу плити клеяться за допомогою шпаклівки. Вона наноситься поздовжніми смугами по краях і по центру плити тонким шаром.
Варіант Б. За нерівностей 4–20 мм плити приклеюються до основи за допомогою клею. Його за допомогою кельми наносять по периметру та посередині ГКЛ купками через кожні 30–35 см.
Варіант В. На дуже нерівні стіни 20–40 мм попередньо наклеюються смуги з ГКЛ завширшки 100 мм за допомогою клею для формування рівної площини. На приклеєні смуги тонким шаром шпаклівки кріпляться самі листи. Варіант В – це вже прообраз каркасного облицювання стін.
Перед приклеюванням гіпсокартонних плит потрібно завершити прокладання трубопроводів і проводів, які мають бути сховані під штукатурку. Розподільні коробки розміщуються в стіні так, щоб вони виступали приблизно на 20 мм над її поверхнею. Основа, до якої приклеюються гіпсокартонні плити, має бути несучою, не піддаватися впливу морозу, дощу та вологи. Гіпсокартонні плити не можна клеїти на основу з вапняної штукатурки – застосовують систему конструкцій підвісної сі (ніщо не заважає "повернути сю" й прикріпити це до стіни): в основі каркасний профіль ПП 60*27, напрямний профіль ПНП 28*27 і прямий підвіс.
Порядок монтажу безкаркасних облицювань – "суха штукатурка"
1. Визначити стан базових поверхонь, виконати вимірювання поверхонь (провісити стіни) та обрати відповідний спосіб облицювання.
2. Виконати розмітку проектного положення облицювання на підлозі за допомогою шнуровідбивного пристрою після попереднього розрахунку кількості й розташування листів.
3. Перенести розмітку за допомогою виска на сю та базову стіну.
4. З облицьовуваної стіни видалити сторонні предмети: пил і бруд, масляні плями, залишки дерев'яної опалубки тощо. За облицювання за допомогою клею стіни мають бути сухими. Гладенькі та невбираючі вологу стіни для покращення зчеплення мають бути попередньо оброблені ґрунтовкою, що підвищує адгезію основи.
5. У місцях, де до облицьовуваної стіни буде підвішено вантаж, клей має наноситися на всю поверхню ГКЛ. З урахуванням технології монтажу рекомендується спочатку влаштовувати сю та облицювання сь. На віконних і дверних перемичках, у просторі за умивальниками чи кухонними мийками, там, де планується закріпити важкі предмети, плити мають приклеюватися по всій поверхні, а не точково.
Другий тип – каркасне облицювання. Використовуються всі типи гіпсокартону та гіпсоволокна. Каркасні облицювання стін застосовуються для приховування великих нерівностей стін, а частіше для приховування між стіною та облицюванням різноманітних інженерних комунікацій – труб опалення, водопроводу, каналізації, вентиляції тощо.
Варіант Г. Якщо нерівності стін не перевищують 100 мм, гіпсокартонні плити кріпляться до дерев'яного або металевого каркаса, закріпленого безпосередньо до стін за допомогою дюбелів і саморізів. Стоякові профілі каркаса встановлюються між верхньою та нижньою напрямними з кроком 600 мм (300, 400 мм – за потреби).
Варіант Д. За нерівностей стін понад 100 мм на відстані від стін роблять уже не тільки обшивку, а й сам каркас. Для цього від поверхні підлоги ГКЛ мають відступати на 10–15 мм. Цей зазор оброблюється смугами ізоляційного матеріалу та герметиком.
Послідовність монтажних робіт. Приклеювання гіпсокартонних листів ГКП до рівних поверхонь здійснюється шляхом нанесення тонких суцільних смуг гіпсового клею по всьому периметру та однієї-двох смуг у центрі ГКЛ. Після нанесення клею лист піднімається, встановлюється до стіни й вирівнюється за допомогою виска або рівня.