Облицювання ванних кімнат
Під час прокладання у ванній кімнаті трубної розводки зручно сховати її за гіпсокартонним облицюванням. Це позбавляє від пробивання штроб у стінах і згодом від шумового дискомфорту. Каркас не обов'язково має доходити до сі. Утворену після оздоблення "сходинку" використовують як полицю. Для облицювання використовуються панелі вологостійкі та з підвищеною вогнестійкістю. Безпосередньо над ванною частину внутрішньої стіни з гіпсокартонних плит слід зробити непроникною для бризок води – мінімум на 2 м. У відкритих душових кабінах гідроізоляція гіпсокартону має бути виконана вище від лійки душу мінімум на 30 см. На практиці ці норми зводяться до одного – облицювання стіни, що безпосередньо контактує з ванною чи душовою, потрібно вкривати гідроізоляцією від підлоги до сі. Для захисту гіпсокартонних плит від зволоження як гідроізоляцію використовують склади, рекомендовані виробниками гіпсокартону. Склад являє собою синтетичний латексний полімер з інертними добавками, що використовується для гідроізоляції внутрішніх і зовнішніх поверхонь, а також для захисту від корозії.
Як другий шар гідроізоляції використовується керамічна плитка як на стінах, так і на підлозі. Для укладання плитки застосовують спеціальні еластичні клеї, що не просочуються водою. Шви між підлогою та стінами заповнюють стійким еластичним протигрибковим матеріалом для обробки швів – санітарним силіконом. Для звукоізоляції між краєм ванни та першим шаром ГКЛ укладають звукоізоляційну (ущільнювальну) стрічку. Між другим шаром ГКЛ і краєм ванни залишають зазор 10 мм, який заповнюють герметиком. Стик гіпсокартонної стіни з підлогою слід реьно ізолювати. Гіпсокартонні плити мають закінчуватися над підлогою, не доходячи до неї приблизно 1 см. Для ізоляції використовують ущільнювальні стрічки. Під чистою підлогою ванної кімнати потрібно зробити суцільну гідроізоляцію з поліетиленової плівки, гідроізолу чи руберойду й завести її на стіни не менш ніж на 5 см. Під час укладання підлогової плитки бажано використовувати водостійкі клеї. Для звукоізоляції місця проходження труб крізь ГКЛ ущільнюють, а порожнину конструкції заповнюють мінеральною ватою або скловатою. Шар вати прокладають між трубою та ГКЛ. Труби холодної води обгортають кожухом, що блокує конденсат.