Інфільтрація — це переміщення повітря крізь товщу будівельного матеріалу та крізь нещільності між окремими елементами або конструкціями будівлі. Зумовлена вона різницею тисків і температур усередині та зовні приміщення: тепле повітря прагне вийти назовні, а холодне — проникнути всередину крізь щілини, пори та стики.
Причини виникнення
Головна рушійна сила інфільтрації — перепад тиску. Він виникає через різницю температур (тепле повітря легше і піднімається, створюючи тягу), а також через вітровий напір на фасади будівлі. Що вища ця різниця і що більше нещільностей в огороджувальних конструкціях, то інтенсивніше відбувається повітрообмін крізь них. Типові шляхи інфільтрації — щілини у віконних і дверних прорізах, стики стінових панелей, місця вводу комунікацій, негерметичні вузли примикань.
Вплив на будівлю
Неконтрольована інфільтрація має двоїстий характер. З одного боку, мінімальний приплив свіжого повітря необхідний для здорового мікроклімату. З іншого — надмірна інфільтрація призводить до серйозних проблем:
- значні тепловтрати і зростання витрат на опалення;
- протяги та відчуття дискомфорту в приміщеннях;
- випадання конденсату в товщі конструкцій і поява вологості;
- промерзання стін і вузлів примикань узимку.
Способи зниження інфільтрації
Щоб зменшити небажаний повітрообмін, підвищують герметичність огороджувальних конструкцій. Для цього застосовують ущільнювачі на вікнах і дверях, монтажну піну та герметики в стиках, пароізоляційні та вітрозахисні мембрани, реьне закладання місць вводу комунікацій. Сучасні енергоефективні будівлі проєктують з максимально герметичною оболонкою.
Інфільтрація та вентиляція
Важливо розуміти: герметизація не означає повного перекриття повітрообміну. Якщо «закупорити» будівлю, у ній стане задушливо, а вологість підніметься. Тому природну інфільтрацію замінюють керованою вентиляцією — припливно-витяжними системами, в ідеалі з рекуперацією тепла. Такий підхід забезпечує свіже повітря без неконтрольованих тепловтрат.