Карниз — горизонтальний виступ на стіні, що підтримує дах будівлі та захищає стіни від води, яка стікає. Це один із найважливіших конструктивних та архітектурних елементів фасаду: він відводить дощову вологу від площини стіни й водночас завершує її композицію, надаючи будівлі закінченого вигляду.
Функції карниза
Карниз розв'язує одразу кілька завдань — практичних та естетичних:
- захист стін — відводить воду, що стікає з покрівлі, від фасаду й фундаменту;
- опора покрівлі — підтримує звис даху й розподіляє навантаження;
- декор — формує виразний перехід від стіни до даху;
- теплозахист — прикриває верхню кромку стіни від косого дощу та вітру.
Види карнизів
Залежно від розташування та призначення розрізняють кілька типів:
- вінцевий (головний) — завершує стіну в місці примикання до даху;
- проміжний (міжповерховий) — членує фасад по висоті;
- підвіконний — розташований під віконними прорізами;
- фронтонний — іде вздовж похилих країв фронтону.
За матеріалом карнизи бувають цегляними, бетонними, дерев'яними, а також з легких профілів і поліуретанового декору.
Конструктивні особливості
Ключова характеристика карниза — винос, тобто величина виступу за площину стіни. Що більший винос, то ефективніше відведення води, але то вищі вимоги до міцності кріплення та стійкості до вітрових навантажень. Карнизи можуть викладатися напуском цегляних рядів, відливатися з бетону або збиратися з готових елементів. Для відведення води по нижній грані часто влаштовують крапельник — сльозник, що не дозволяє волозі затікати назад до стіни.
Декоративні карнизи в інтер'єрі
Крім фасадних, термін «карниз» застосовують і до внутрішніх елементів — сьових галей і багетів, що приховують стик стіни та сі. Такі карнизи виготовляють із гіпсу, полістиролу або поліуретану; вони маскують нерівності примикання, підсвічування й проводку, надаючи приміщенню акуратного, завершеного вигляду.