Керамічна плитка — як правило, плоский виріб, що застосовується для оздоблення поверхонь і отримується шляхом випалювання керамічної маси. Основою слугують суміші глини, піску, польових шпатів і мінеральних добавок, які формують, сушать і випалюють за високої температури, отримуючи міцний і довговічний оздоблювальний матеріал.
Як виробляють керамічну плитку
Технологія включає кілька послідовних етапів:
- підготовка сировинної маси з глини та мінеральних компонентів;
- формування заготовок пресуванням або екструзією;
- сушіння для видалення вологи;
- нанесення глазурі (за потреби) і випалювання в печі.
Від температури та кількості випалювань залежать щільність, міцність і водопоглинання готової плитки.
Основні види
Асортимент керамічної плитки дуже широкий, і його зручно класифікувати за призначенням і технологією:
- настінна — тонка, з декоративною глазур'ю, для облицювання стін;
- підлогова — міцна, стійка до стирання;
- керамограніт — щільний матеріал низького водопоглинання для підлоги та фасадів;
- клінкерна — морозостійка, для сходів, цоколів і вулиці.
Ключові характеристики
Під час вибору плитки орієнтуються на низку показників: водопоглинання, зносостійкість поверхні, опір ковзанню, морозостійкість і хімічну стійкість. Для вологих приміщень важлива низька вбирність, для підлоги в прохідних зонах — високий клас стирання, а для вулиці — морозостійкість. Розмір, калібр і тон плиток однієї партії слід перевіряти заздалегідь, щоб уникнути розбіжностей під час укладання.
Переваги матеріалу
Керамічна плитка цінується за довговічність, гігієнічність і стійкість до вологи, вогню та побутової хімії. Вона не вигорає, легко миється і зберігає зовнішній вигляд роками, що робить її одним з основних матеріалів для оздоблення кухонь, санвузлів, підлог і фасадів. Грамотно дібрана й акуратно укладена плитка служить десятиліттями без втрати експлуатаційних якостей.