Кляммер — сталева (як правило) смуга або фасонний елемент, призначений для прихованого кріплення будівельних і облицювальних елементів. Кляммери утримують плити, панелі або листи за рахунок зачеплення за їхні кромки, не порушуючи лицьової поверхні й не потребуючи наскрізних отворів у самому облицюванні.
Призначення кляммерів
Головне завдання кляммера — надійно зафіксувати облицювальний елемент на несучій основі або підсистемі. При цьому кріплення розв'язує одразу кілька завдань:
- приховане кріплення без видимих саморізів на лицьовому боці;
- рівномірний розподіл навантаження від ваги панелі;
- збереження зазорів для температурних деформацій;
- можливість демонтажу окремого елемента без розбирання всього фасаду.
Види кляммерів
Залежно від сфери застосування й положення елемента розрізняють кілька типів:
- рядові — для кріплення плит у середині поля облицювання;
- стартові — для фіксації першого (нижнього) ряду;
- кутові — для оформлення зовнішніх і внутрішніх кутів;
- фальцеві — для з'єднання металевих покрівельних і фасадних листів.
За виконанням кляммери бувають видимими й прихованими, а також розрахованими під певну товщину облицювального матеріалу.
Де застосовують
Кляммери використовують у навісних вентильованих фасадах для кріплення керамограніту й натурального каменю, при монтажі фальцевої покрівлі, облицюванні композитними панелями, а також для фіксації різних листових матеріалів. Вони входять до складу підсистеми разом із напрямними й кронштейнами, утворюючи надійний кріпильний вузол.
Вимоги до матеріалу
Оскільки кляммери працюють під постійним навантаженням і в умовах вулиці, до них висувають високі вимоги щодо міцності та корозійної стійкості. Їх виготовляють з оцинкованої або нержавкої сталі, рідше з алюмінію. Правильний підбір кляммера за типом облицювання й навантаженням — обов'язкова умова довговічності та безпеки всієї фасадної конструкції.