Колона — вертикальна несуча конструкція, призначена для підтримки та передачі навантажень від вищерозташованих елементів на фундамент. Колони сприймають вагу перекриттів, балок, ферм і покрівлі, працюючи переважно на стиск, і утворюють каркас будівлі разом із горизонтальними елементами.
Конструктивна роль колон
У каркасних будівлях колони є основою несучої системи. Вони виконують ключові функції:
- передають вертикальні навантаження від перекриттів і даху на фундамент;
- забезпечують просторову жорсткість каркаса;
- дозволяють створювати великі вільні прольоти без внутрішніх стін;
- сприймають частину горизонтальних зусиль спільно з іншими елементами.
Матеріали колон
Колони виготовляють з різних матеріалів залежно від призначення та навантажень:
- залізобетонні — монолітні або збірні, найбільш поширені у будівництві;
- сталеві — з прокатних профілів, застосовуються в каркасах промислових і висотних будівель;
- цегляні та кам'яні — традиційні, для невисоких споруд;
- дерев'яні — у малоповерховому та каркасному домобудуванні.
Форми та види
За формою перерізу колони бувають прямокутними, квадратними, круглими та багатогранними. Розрізняють також колони центрально-стиснуті, на які навантаження передається по осі, та позацентрово-стиснуті, що працюють додатково на згин. Окрім конструктивних, існують декоративні колони, які не несуть навантаження і слугують елементом оформлення інтер'єру чи фасаду.
Вимоги до колон
Колона повинна мати достатню несучу здатність та стійкість до поздовжнього згину. Її переріз, армування та матеріал розраховують виходячи з діючих навантажень, висоти та умов закріплення. Точність встановлення по вертикалі та надійне сполучення з фундаментом і перекриттями критично важливі: від якості колон безпосередньо залежить міцність і безпека всієї будівлі.