Накат

Накат — це нижня частина міжповерхового або горищного перекриття, що утворює поверхню сі нижчерозташованого приміщення. Накат укладається по балках перекриття і слугує основою для звуко- та теплоізоляційного засипання, а також сприймає навантаження від власної ваги та оздоблювальних шарів.

Конструкція та призначення

Класичний накат виконується по дерев'яних балках і складається зі щитів або окремих елементів, що спираються на черепні бруски — рейки перерізом близько 40×50 мм, прибиті до бічних граней балок. На ці бруски укладають накатні щити, дошки або горбилі, формуючи суцільний настил між балками. Поверх накату настилають шар пароізоляції, потім засипання або плитний утеплювач, що забезпечує необхідні показники тепло- та звукоізоляції перекриття.

Основні функції накату:

  • формування рівної основи для сьового оздоблення;
  • утримання теплоізоляційного та звукопоглинального шару;
  • розподіл навантаження між балками перекриття;
  • розділення поверхів у протипожежному відношенні при відповідній обробці.

Матеріали для влаштування накату

Традиційно накат збирають із деревини: обрізних і необрізних дощок, горбиля, накатних щитів заводського виготовлення. Деревину перед монтажем обов'язково обробляють антисептиками й антипіренами для захисту від гниття та підвищення вогнестійкості. У сучасному будівництві замість дерев'яного накату дедалі частіше застосовують листові матеріали — гіпсоволокнисті та цементно-стружкові плити, а також збірні залізобетонні елементи при зведенні капітальних перекриттів.

Вимоги до матеріалу

  • вологість деревини не вище 18–20 %;
  • відсутність великих сучків, гнилі та тріщин;
  • обов'язкова біозахисна та вогнезахисна обробка;
  • щільне припасування елементів без щілин для унеможливлення просипання засипання.

Технологія монтажу

Монтаж накату починають після встановлення і вивірення балок перекриття. До балок кріплять черепні бруски, по яких укладають накатні елементи впритул один до одного. Стики та зазори заробляють, щоб унеможливити проникнення засипання і містки холоду. Далі настилають пароізоляційну плівку із заходом на стіни, укладають утеплювач, після чого по балках влаштовують чисту підлогу верхнього поверху. Знизу до балок підшивають основу під оздоблення сі — дрань, листові матеріали або підвісну систему.

Контроль якості та поширені помилки

Якісно виконаний накат забезпечує міцність, тишу і тепловий комфорт перекриття на десятиліття. Найчастіше проблеми виникають через застосування сирої або необробленої деревини, нещільного укладання елементів і відсутності пароізоляції. Це призводить до скрипу, прогинів, проникнення звуку між поверхами і поступового руйнування дерев'яних конструкцій від вологи. Тому при ремонті та реконструкції старих перекриттів стан накату перевіряють у першу чергу, замінюючи пошкоджені ділянки і відновлюючи захисні шари.