Оліфа

Оліфа — це плівкоутворювальна речовина, що являє собою прозору рідину від жовтого до вишневого кольору. Оліфу виготовляють шляхом термічної обробки рослинних олій (лляної, конопляної, соняшникової та інших) із додаванням сикативів — каталізаторів висихання. Застосовується оліфа у виробництві лакофарбових матеріалів, для розведення густотертих фарб, а також як самостійне захисне та ґрунтувальне покриття.

Склад і принцип дії

Основу оліфи становлять висихаючі рослинні олії, які при нагріванні та під дією кисню повітря полімеризуються, утворюючи міцну еластичну плівку. Сикативи прискорюють цей процес, скорочуючи час висихання з кількох діб до годин. Після повного затвердіння оліфа створює водовідштовхувальний шар, що захищає оброблену поверхню від вологи.

Види оліфи

У будівництві та побуті застосовують кілька різновидів оліфи, що різняться складом і сферою застосування:

  • натуральна — на основі чистої рослинної олії, екологічна, з тривалим терміном служби, але дорога;
  • оксоль — олія з додаванням розчинника (уайт-спіриту), доступніша і швидковисихаюча;
  • комбінована — суміш олій і розчинників із поліпшеними технологічними властивостями;
  • синтетична (алкідна) — на основі продуктів нафтопереробки, застосовується переважно для зовнішніх і чорнових робіт.

Сфера застосування

Оліфа широко використовується як універсальний матеріал для захисту та підготовки поверхонь:

  • просочення і ґрунтування деревини перед фарбуванням;
  • захист дерев'яних конструкцій від гниття і вологи;
  • розведення олійних фарб до робочої в'язкості;
  • обробка металу для запобігання корозії;
  • ґрунтування поштукатурених і бетонних поверхонь.

Переваги

Оліфа глибоко проникає в структуру матеріалу, підвищує адгезію наступних шарів фарби, знижує її витрату і продовжує термін служби покриття. Натуральні склади екологічні й підходять для внутрішніх робіт.

Технологія нанесення

Оліфу наносять пензлем, валиком або тампоном на суху, очищену від пилу та бруду поверхню. Деревину бажано покривати в один-два шари з проміжним просушуванням кожного шару. Роботи ведуть при позитивній температурі та добрій вентиляції, оскільки склади з розчинниками мають різкий запах. Після повного висихання оліфи поверхня готова до фарбування або подальшого оздоблення.

Заходи безпеки

Оліфа й просочені нею матеріали пожежонебезпечні. Ганчір'я, використане під час роботи, не можна залишати зім'ятим — воно здатне самозайматися. Відпрацьований матеріал слід просушувати в розгорнутому вигляді на відкритому повітрі або зберігати в щільно закритій негорючій тарі до утилізації.

Зберігання та термін придатності

Оліфу зберігають у щільно закупореній тарі, захищеній від прямих сонячних променів і джерел тепла. При тривалому зберіганні на поверхні натуральних складів може утворитися плівка — перед використанням її видаляють, а оліфу проціджують. Якісна оліфа має бути однорідною, без розшарування й осаду. Перед нанесенням склад реьно перемішують і за необхідності підігрівають до кімнатної температури, щоб забезпечити рівномірний розподіл по поверхні та стабільний час висихання.