Цегляні перегородки
Ці перегородки ставлять тільки в цегляних, шлакобетонних, кам'яних будівлях і обов'язково на міцній основі, тобто фундаменті, який повинен бути виконаний відповідно до вимог, що висуваються до фундаментів, з укладанням по його верху гідроізоляційного шару.
Цеглу застосовують червону, силікатну або сирець. Замість цегли можна використовувати шлакобетонні камені, але вони товстіші та зменшують площу приміщень.
Звичайна товщина цегляних перегородок - 1/2 цеглини (12 см), але може бути й більшою.
Для надання жорсткості таким перегородкам через кожні п'ять-шість рядів кладки закладають два прутки арматурного дроту завтовшки 3-4 мм від країв перегородки на відстані 20 мм.
Щоб перегородки міцно трималися між стінами, в останніх необхідно вибрати наскрізні пази (штраби) або окремі отвори (гнізда) глибиною від 2 до 5 см. Гнізда вибирають з такого розрахунку, щоб через кожні п'ять-шість рядів два-три ряди кладки могли б заклинювати в них.
Кладку перегородок ведуть так само, як і кладку стін з цегли. Найкраще кладку вести впустошовку, з подальшим оштукатурюванням вапняним або вапняно-гіпсовим розчином.
Верх перегородки часто не доходить до сі на 2-5 см, і вкласти цілу цеглину там практично неможливо, її доводиться переколювати. Іноді цей простір заповнюють розчином, куди втоплюють шматочки цегли.
Цей простір можна заповнити змоченою в гіпсовому розчині клоччям, яке необхідно добре ущільнити. Гіпс, схоплюючись, розширюється і щільно прилягає до перегородки та сі.