Опалубка являє собою спеціальну форму-конструкцію, що встановлюється по периметру майбутньої бетонної конструкції і слугує для надання фундаменту, стіні або перекриттю потрібної форми на час схоплювання і набору міцності бетону. Опалубку для монолітних конструкцій виготовляють з обрізних дощок, фанери або інвентарних щитів так, щоб між елементами не було щілин. Застосування готових інвентарних щитів скорочує час складання і знижує трудовитрати.
Призначення та принцип роботи
Опалубка утримує свіжоукладену бетонну суміш у проектному положенні, сприймаючи значний боковий тиск доти, доки бетон не набере достатньої міцності. Від якості опалубки безпосередньо залежать геометрія, рівність поверхонь і точність розмірів готової конструкції. Після затвердіння бетону незнімна опалубка залишається в тілі конструкції, а знімна — демонтується і використовується повторно.
Види опалубки
За кратністю застосування та конструкцією опалубку поділяють на кілька основних типів:
- знімна (розбірно-переставна) — найпоширеніша, збирається зі щитів і після розпалубки використовується багаторазово;
- незнімна — з пінополістиролу або фіброліту, залишається в конструкції і виконує роль утеплювача або облицювання;
- ковзна — застосовується при зведенні високих споруд, переміщується вгору в міру бетонування;
- тунельна та об'ємно-переставна — для монолітного домобудування з високою повторюваністю елементів.
Матеріали виготовлення
Традиційно опалубку збирають з обрізної дошки товщиною 25–40 мм і бруса. Для отримання гладких поверхонь використовують ламіновану вологостійку фанеру. Інвентарна опалубка виконується зі сталевих або алюмінієвих каркасів із фанерною чи пластиковою палубою. Незнімні системи виготовляють із пінополістирольних блоків. Вибір матеріалу залежить від типу конструкції, вимог до якості поверхні та обертаності.
Вимоги до опалубки
- міцність і жорсткість, здатність витримувати тиск бетону без деформацій;
- щільність стиків, що виключає витікання цементного молока;
- точність геометричних розмірів;
- зручність монтажу і демонтажу без пошкодження бетону.
Монтаж і розпалубка
Складання опалубки ведуть строго за розміткою, вивіряючи вертикальність і горизонтальність щитів. Конструкцію надійно закріплюють підкосами, стяжками і розпірками, щоб під тиском бетону вона не змістилася і не розкрилася. Внутрішні поверхні обробляють мастилом для полегшення зняття. Розпалубку виконують тільки після набору бетоном розпалубочної міцності — передчасне зняття форми призводить до деформацій і руйнування конструкції. Терміни розпалубки залежать від температури навколишнього повітря, типу цементу і навантаження на конструкцію: у теплу погоду бетон набирає міцності швидше, у холодну процес уповільнюється.
Контроль якості
Перед бетонуванням опалубку перевіряють на міцність кріплень, щільність стиків і точність геометрії. Зазори усувають, щоб виключити витікання розчину й утворення напливів. Після розпалубки оглядають поверхню бетону: раковини, напливи і нерівності свідчать про нещільно або неправильно зібрану опалубку. Акуратно виконана опалубка дозволяє отримати рівні конструкції, що не потребують додаткового вирівнювання, що заощаджує матеріали й час на подальшому оздобленні.